Одного весняного, теплого ранку
Стежиною рідною йду я до хати.
Буяють сади й наче я полонянка,
В обійми весни пірнаю з головою.
Стоїть над ставочком маленька хатина,
У ній проживає моя вся родина.
Хатинка біленька як цвіт на калині.
Ріднішої в світі немає хатини.
В саду усе квітне, духмяне, пахуче,
Умилась росою травиця блискуча.
Росте у садочку черешня старенька,
В цвіту вона наче бабуся сивенька.
Люблю до нестями я рідну хатину,
Стареньку черешню, ставочок, калину.
Матусину пісню люблю соловїну,
І ненечку рідну - мою Україну!
2002р.
Р! дна хатина
© Copyright: Яна Ковалева, 2012
Свидетельство о публикации №112110606357
Свидетельство о публикации №112110606357
Рецензии