В село приїхав я додому,
Бузкові китяги не в снах.
Бентежать душу, як ніколи,
Бентежать душу, як ніколи,
Дарує їх мені весна.
Приспів:
А бузок мене чарує,
Цвітом в душу чари ллє.
Бо в селі найкраще чую,
Юнь й дитинство золоте.
Уперше взнав своє кохання,
Любов водила за село.
Духмяні ранки зустрічали,
Духмяні ранки зустрічали,
З бузком весною розцвіло.
Спішу і нині я додому,
Коли бузок уже цвіте.
З життя знімає мою втому,
З життя знімає мою втому,
Моє дитинство золоте.
Знiмае з лiт мою утому
© Copyright: Петро Керанчук, 2012
Свидетельство о публикации №112110602470
Свидетельство о публикации №112110602470
Рецензии