Зорі втечуть за хмари,
Аркуш паперу вбере.
Те що ми вдвох розшукали,
Серед німих сердець.
Там де нещастя що грає,
З тим хто і не кохав.
Падав душею в калюжі,
В темряві міста блукав.
Був сам на сам, з бідою,
Але знайшов в собі сил.
В кров розбивав коліна,
Як міг з надією жив.
Серед похмурого неба,
Поглядів злих, і слів.
Він не чорнів душею,
Біль прописав у рядки.
Пам'ять як шрам не прибрати,
Зрив, та відчай душі.
Аркуш паперу, та думки,
Вирвав морок з душі.
Сонце дарує нам світло,
Ранок нову надію.
Осінь під ноги листям,
Я не сумує, радію.
Зорі втечуть за хмари,
Аркуш паперу вбере.
Те що ми вдвох розшукали,
Віру, надію, любов....
***
© Copyright: Владимир Бакин, 2012
Свидетельство о публикации №112110600023
Свидетельство о публикации №112110600023
Рецензии
Вова...українською мовою?Я в шоці. В хорошому сенсі.
Вірш ,як завше ,торкає глибокі філософські теми про відчуття світу самим тобою... мені так здалося!
Маргарита Котенко 08.11.2012 18:14 • Заявить о нарушении
Вірш ,як завше ,торкає глибокі філософські теми про відчуття світу самим тобою... мені так здалося!
Маргарита Котенко 08.11.2012 18:14 • Заявить о нарушении
Ну эт не первый...
спасибо
Ну да он вышел более личным чем хотелось, к сожалению еще плоховато владею украинским и не все то что хотел смог осуществить.
Владимир Бакин 08.11.2012 19:47 Заявить о нарушении
спасибо
Ну да он вышел более личным чем хотелось, к сожалению еще плоховато владею украинским и не все то что хотел смог осуществить.
Владимир Бакин 08.11.2012 19:47 Заявить о нарушении