Печаль і втіха, втіха і печаль
І тихій смуток в самоті розлуки,
Чекання довгий, невимовний жаль
І гіркота розгубленої думки;
Журба і гордість, гордість і печаль -
Серденько рветься, вже нестерпні муки:
Ой, Грицю, Грицю, що ж ти наробив,
Ой, Грицю, Грицю, чом ти розлюбив,
Чому ти зрадив?..
Маруся Чурай
© Copyright: Руслан Герасимов, 2012
Свидетельство о публикации №112110601426
Свидетельство о публикации №112110601426
Рецензии
Її любов чолом торкала небо, а він, на жаль, лишився на землі...
Инна Приходько 06.11.2012 20:01 • Заявить о нарушении
Инна Приходько 06.11.2012 20:01 • Заявить о нарушении
У неї потрясна поезія, "любов торкалась неба" - ой, не знаю. Отруїти, хоч й бути зрадженною... Але який талант, і як ії шкода :)
Руслан Герасимов 06.11.2012 21:10 Заявить о нарушении
Руслан Герасимов 06.11.2012 21:10 Заявить о нарушении
Саме так написала про Марусю Ліна Костенко. Щасти!
Инна Приходько 06.11.2012 21:12 Заявить о нарушении
Инна Приходько 06.11.2012 21:12 Заявить о нарушении