На брудних запiтнiлих скельцях

на брудних запітнілих скельцях
візерунки виводиш в маршрутках
і сприймаєш занадто до сердця
кожне слово моє, кожен шурхіт...

пролітають віки над Подолом,
і стоять торгаші на Узвозі,
ходять люди і п'ють кока-колу,
всі вони зрозуміти не в змозі

те, що світ - він поділений навпіл...
що є ти, але є іще інша...

і стікає отрута із ампул,
почуттів, невимовно грішних...

бо це місто... із присмаком болю,
бо це місто... бетонна казарма,
що його приписала нам доля,
і каштанів пожовклих карма,

припорошена кокаїном
із небес, наче божа манна,
як дешеве життя швидкоплинне,
буте танути чорна рана,

на душі, що дірою зіяє,
і пройде, як і всі ми із часом...

ти візьми нам білети до раю,
мені сумно так... підемо разом...

© Паша Броський


Рецензии
Павло, гарно в тебе виходить українською. Таке розмаїття тем, і власне бачення світу. Де вчишся, чим займаєшся. Хто твої улюблені поети? Чи відвідуєш якісь студії? Хто твої вчителі? Взагалі ти на вірному шляху. Тримайся, хлопче!

Алексей Бинкевич   09.06.2013 00:10     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.