не йди за мною
Єдиний постріл, і знову тиша.
Не йди за мною в мої пустелі,
Там тільки місяць,сміття і миші.
Там тільки вітер ганяє з пилом
Мої одинокі, банальні рими;
Там лише тропи в сипучі схили,
Які не ведуть до Риму.
І я не знаю куди читати,
Не знаю куди подіти!
Потроху розтягують на цитати,
І не розуміють діти.
Літають птахами, чи маю ловити?
До полум’я пару кроків.
Скажи, як в пустелю принести квіти?
Крізь призму моїх пороків.
Скажи як не з’їхати наодинці?
Кромсати папіри в спрагу?
Чи мають горіти слова – чужинці?
Невже це лише розвага?
У вікна зірками, в мою імперію,
Пара заяв на розстріл.
Але вже розірвана сонна артерія-
Квіти в червоний простір.
05.11.2012
Свидетельство о публикации №112110505212
Пройти за тобою проторений шлях?
Не бійся, думки твої не потривожу,
Ступлю обережно по римах-слідах.
Я зможу, заради такого відлуння,
Яким віддаються в моїх думках
Тихі эмоції, образи шумні
Що у твоїх віршах.
.
Спасибо Вам, очень красивые строки, вдохновляет.
Марина Малюкина Химка 05.11.2012 22:40 Заявить о нарушении