не йди за мною

І лише мить, як стрибок зі скелі-
Єдиний постріл, і знову тиша.
Не йди за мною в мої пустелі,
Там тільки місяць,сміття і миші.

Там тільки вітер ганяє з пилом
Мої одинокі, банальні рими;
Там лише тропи в сипучі схили,
Які не ведуть до Риму.

І я не знаю куди читати,
Не знаю куди подіти!
Потроху розтягують на цитати,
І не розуміють діти.

Літають  птахами, чи маю ловити?
До полум’я пару кроків.
Скажи, як в пустелю принести квіти?
Крізь призму моїх пороків.

Скажи як не з’їхати наодинці?
Кромсати папіри в спрагу?
Чи мають горіти слова – чужинці?
Невже це лише розвага?

У вікна зірками, в мою імперію,
Пара заяв на розстріл.
Але вже розірвана сонна артерія-
Квіти в червоний простір.

05.11.2012


Рецензии
Невже я слабка, невже я не зможу,
Пройти за тобою проторений шлях?
Не бійся, думки твої не потривожу,
Ступлю обережно по римах-слідах.
Я зможу, заради такого відлуння,
Яким віддаються в моїх думках
Тихі эмоції, образи шумні
Що у твоїх віршах.
.
Спасибо Вам, очень красивые строки, вдохновляет.

Марина Малюкина Химка   05.11.2012 22:40     Заявить о нарушении
у Вас не менее чарующе! спасибо!

Королёв Дмитрий Федорович   05.11.2012 22:51   Заявить о нарушении