* * *
Груші — на вербах, дулі — на грушах.
Немоче,
хто ми тобі?
Що ти вичитуєш рідне з цих душах,
В скрадливій їхній грозьбі?
Скільки відчаю в Світличнім і Стусі:
Море довкола тих груш!
...Наші ж плоди нам показувать мусить
Хтось,
хто од розпачу дуж.
Силою сильний майбутнього злету
Нації.
Буде той злет?
Слава героям! Вони, мов комети, —
В трясовину. Та в замет...
Вдосталь дулівки — на листі вербовім
Гірко настояних дуль.
Дядьку, ти ж виплакавсь ночі-корові.
Хай ремига собі.
Цмуль!
Грушi - на вербах, дулi - на грушах...
© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2012
Свидетельство о публикации №112110504492
Свидетельство о публикации №112110504492
Рецензии
Гарний вірш!!! Дуже добре пишете на рідній мові.
В мене декілька віршів на українській мові, щось не йде на ній муза.
Щасти Вам!!! Успіхів!!! Натхнення!!!
Андрей Жадан 29.08.2013 18:02 • Заявить о нарушении
В мене декілька віршів на українській мові, щось не йде на ній муза.
Щасти Вам!!! Успіхів!!! Натхнення!!!
Андрей Жадан 29.08.2013 18:02 • Заявить о нарушении
Не йде — може, то тільки справа часу. Чекайте, доки муза сама напосядеться.))
Утім, це можливо принаймні за двох умов: 1) коли зачаруєтеся рідним словом по-справжньому; наприклад, хоча б якимось поетом; і 2) коли щось зміниться в українському повітрі, леготно так, знаєте... На жаль, останнє станеться вочевидь не скоро.
Алексей Ковалевский Укр 29.08.2013 20:00 Заявить о нарушении
Утім, це можливо принаймні за двох умов: 1) коли зачаруєтеся рідним словом по-справжньому; наприклад, хоча б якимось поетом; і 2) коли щось зміниться в українському повітрі, леготно так, знаєте... На жаль, останнє станеться вочевидь не скоро.
Алексей Ковалевский Укр 29.08.2013 20:00 Заявить о нарушении
Так, можливо ще не час, а можливо російська мова, яка усюди, заважає.
Андрей Жадан 31.08.2013 00:40 Заявить о нарушении
Андрей Жадан 31.08.2013 00:40 Заявить о нарушении