Твердо на землi
Це ранком вдосвіта вступити по росі
Оголеними з просоння ще думками,
Зробивши крок по дикому житті.
Та зазнаючи захисту відсутність
Побігти геть у хащі дикі лісові,
Гріховної бджоли досвідчивши підступність
Відчувши біль від жала на беззахисній п’яті.
І далі йти, кульгаючи зціпивши зуби
Скрізь бруд, страждання в світі повсякчас,
Муркочучи під ніс собі всілякі музи,
Або ж танцюючи з Буттям осінній вальс.
А що болять бруднії людські ноги
Від розчарування, втоми, досвіду гріха -
То певний доказ того, що уже готовий
Прийняти ти як є усе своє життя.
А далі що? А далі черевики.
Ті самі перші – з гостреньким носком,
Що з досвіду реального життя пошиті
Де не літають в хмарах, не живуть плазом.
Свидетельство о публикации №112110511310