Моя Душа багата

У мене друзiв небагато,
Кому могла б я розказати,
Що діється в душі моїй,
Кому я можу довіряти,
Подих думок і сутність мрій.

І ворогів я також маю,
Одну закономірність знаю:
Нема їх в дурнів і калік,
Життя таким як є сприймаю,
В складний наш і сумбурний вік.

Цінніший всіх алмазів світу,
Теплом і ніжністю зігрітий,
У мене скаб чудовий є:
Синочки - щастя моє- діти,
В них радість і добро моє.

А ще я маю дивоострів,
І там постійно світлий простір:
Бо ж то душа моєї неньки,
Завжди порадить легко й просто,
Низький уклін, тобі, рідненька.

А тож Душа моя багата...
Можу думки свої складати,
Не прикладаючи зусиль.
Чорнило й зошит, наче мати,
Сприймуть все і добавлять сил.

                1995р.


Рецензии