Осiння втеча

Щоосені – втеча, втеча,
Аж вітер свистить у вус:
Щастя своє лелече
Несе під крилом чорногуз.

І зойкнув ансамбль «Тополі»,
І схлипнув хтось з-за куліс…
І, може, саме від болю
За ним облітає ліс.


Рецензии