Від пекучого сорому помирав
Від кохання горів-палав
Все сумління штиб тримав
Ризу кривди добром латав
На усічених крилах як вмів літав
Мудрагельством злий сміх зривав
Крізь безліч призм світ розглядав
У пустелі на сніг чекав
Квітучу папороть вночі шукав
До відьом безглуздо загравав
Смолу пекельну у кров мішав
Приблуду музу за коханку мав
На усічених крилах як вмів літав
Мудрагельством злий сміх зривав
Крізь безліч призм світ розглядав
У пустелі на сніг чекав
***
© Copyright: Зовут Меня Никто, 2012
Свидетельство о публикации №112110311023
Свидетельство о публикации №112110311023
Рецензии