Н ч краплею розтанула в вин
В повітрі тане терпкий аромат.
Зрадливо миготять очей вогні,
Нагадуть - нема шляхів назад.
Подалі від холодної негоди -
сюди, до теплих поцілунків.
Тіла наддивовижної природи,
Бажанням намалюють візерунки.
Ця суміш, що солодка і густа,
Нас напоїть і доведе до забуття.
Свидетельство о публикации №112110311011