Про що так молить зболена душа...
Без слів так голосно кричить.
Залиш мені мене ти, не чіпай,
Вогонь емоцій не горить, лиш біль димить.
Про що так просить блиск в очах?
Про спокій без страждань...
Мене знаходь, мене втрачай,
Ти любиш. Без вагань.
Про що вночі тече сльоза?
Мені розкажеш, ні?
Бо сонце у вікні, але гроза
В мені, як звір, сидить.
Про що так молить зболена душа?
Про ніжність й почуття!
А ти втікаєш швидко, як лоша.
Втікаєш в небуття...
Свидетельство о публикации №112110207125