Азбука осени
Буяє багряний бузок.
Вітрисько, веселий варвар,
гамселить галуззя гілок.
Додому дійду духмяний.
Екстрактно-ефірний едем
єдвабним єством єднаю.
Жоржина журчить: живем...
Залізні зірву засови,
ілюзій імлистих іржу.
Їдка їзда їжакова.
Ймовірність йотую йому.
Квіткові клейноди кину,
любові легкі личаки.
Минуле, мою молитву,
назад надішлю назавжди.
Осінній осягну обшир.
Під поглядом пильним пітьми
розбавлю ранковий розчин
соленим смаком самоти.
Тактовно тугу таїти
устами утішних уяв,
Флюїдами фальш фонити –
хитріше хіба хто ховав?
Цькування цноти цупкате.
Часопис чужинських чеснот.
Шукаю шахрайські шати,
щезаючи щастя щедрот.
Юрбою юрить юнацтво,
як явлений яру ярок.
Алея аркадою арок.
Багряно бубнить бузок.
Свидетельство о публикации №112110207005
(в переводе это, конечно же, не удастся передать...другое поищем:)
С уважением,
С.
Светлана Груздева 26.08.2014 16:28 Заявить о нарушении
Олехо 27.08.2014 12:37 Заявить о нарушении
Светлана Груздева 27.08.2014 12:40 Заявить о нарушении