Запікся на вустах цілунок твій,
І біль на серці:знову ти не мій...
Пошерхли губи,мов рілля осіння,
Затиснуті з жалю до оніміння.
...Ще так не чарувала мене осінь:
Холодних ранків свіжа ясна просинь,
І золото, що падає під ноги,
Дощів сльозами вимиті дороги,
А ще тепло,що вітром враз огорне...
Та де мій милий,що мене пригорне?!
Я на біду не того покохала.
Чим винна?! Серце ж бо того не знало...
Як брунька,що в мороз відкрила очі
І змерзла,зникла,згасла серед ночі...
Ні, так не буде, я її зігрію-
Ту бруньку, що на серці ніжно мріє.
Пересаджу,не дам красі зітліти,
Хай зріють паперові мої квіти.
Зап1кся на вустах
© Copyright: Ольга Колодуб, 2012
Свидетельство о публикации №112110201182
Свидетельство о публикации №112110201182
Рецензии
Пробачте не зміг зупинитися на першому вірші Вони чудові! Але так і хочеться поміняти місцями 4 з 3рядком,8 з 7, 12 з 11.В 10 не "що" а краще, для посилення "хто". В 11 "Що на біду я не того кохала" і даді:
"Ту бруньку - нездійсненну мрію,
Пересаджу, не дам красі пропасти,
В душі врятую від напасті..."
з ПОВАГОЮ,
Мих Лис 04.11.2012 23:03 • Заявить о нарушении
"Ту бруньку - нездійсненну мрію,
Пересаджу, не дам красі пропасти,
В душі врятую від напасті..."
з ПОВАГОЮ,
Мих Лис 04.11.2012 23:03 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.