О добре б оніміти як Захарій
Від істини під шкірою в людській утробі,
Нишком всміхатися собі вустами
Слідкуючи, як та росте в жіночім лоні.
І всі навколо піднімають ґвалт,
Знущаючись чи заздрячи чи плачуть,
Лише Захарій не змінивши кшталт -
Єдиний між сліпих усе побачить.
А поки не прийшла ота година -
Терплячи з острахом напомацки в думках чекає:
Якою істина та буде? Мила?
І що я спільного із неї маю?
Захарiй
© Copyright: Августина Остров, 2012
Свидетельство о публикации №112110109293
Свидетельство о публикации №112110109293
Рецензии
Лідіє, з усього серця дякую ) Нехай Вам щастить )
Августина Остров 05.11.2012 00:09 Заявить о нарушении
Августина Остров 05.11.2012 00:09 Заявить о нарушении