Бездушн люди
Засаджують в горлянку гострі леза невстигнеш видати звук,
Ковтнеш слизький гачок непомітко
Купившись на люб'язність та привітність,
Замаскованого чарівного ворога,
Зовні пошарпаного,
Скрутившись біля входу,
Благає, врятуй помираю з голоду
Ну, як не допомогти
Шматок хліба не подати
Не сховати на піч від грози
Іди малюк до мене, сюди повзи
Не думай зло не являється як грім
Воно проникає в думки пробирається в твій дім
Тому бережи свою шию
А життя олії в голову залиє.
Свидетельство о публикации №112110100272