Правда у наших серцях!

Мамо моя – Україно!
Нене моя – Батьківщино!
Де ще слова мені взяти,
Щоб найти силу й завзятість.
Хмари на небо надходять,
Квіти чарівні відходять.
Осінь приходе сюди.
Рідна, чи вже назавжди?
Хочу, як завжди всміхатись,
В радісні очі вдивлятись,
Наче як згасли вони?
Серце від болю тремтить.
Ні, я не можу сидіти,
Просто на лихо дивитись.
Так є вогонь ще в очах,
Правда у наших серцях!


Рецензии