iспанське многоголосся

   
був нині на вечорі іспанської поезії в Бабуїні. зробив акцію - всі присутні написали один рядок.  я , виписав звідтам як це належиться за правом фундатора:

за картатим столом - панна
замовляння конкістою - в серце
кастоньєри виповнюють очі і ребра
ув оточенні панни - голосів її
медом і смутком.
Загублись ми нині у слові,
десь у мареві ранку знайдемось,
там, де Льорка - блука у туманах
там, де Маркес будує міста з декорацій.
Але коліна тремтливі
чекають у Києві доторк
опалого листу руки.
Жахке і передбачуване
жагуче й наповнене тремом осіннім.
У жолуді мрій в незаконному саді-розвої
там де б'ють перекладини й вибю"ть
ще й прикладами Льорки у скроню
перейдуть барабанами в скроню
і у горлі гурчать кастаньєти.

Дослухайсь, панно, до ціеї шкіри
навіть шовком тихенько гудітиме
й навіть гуркало в пилюці притрушене
гуркотить й захлинається ритмом.

Знай, що там вже початок удару живе

Захоплене серце - життя по новому стука,
і питать не питає: чи грандом, ачи посполитим
не стане часу, і не стану випитувать в Долі.
Те зізнаня - вже смерть,
де себе замикаєш в кільце...
А є іще ЗОРІ!