Будучи в глухій пітьмі,
Маючи в запасі небеса, -
Так тревожить вічно голос твій, -
Що таке є сльози - лиш вода,
що таке є кров - це та ж вода.
Не чекаєш рідних очей,
Не чекаєш - аж тут вони.
Довгих і спокійних ночей
Фіалки у кімнаті зацвіли.
Добрі, ніжні квіти зацвіли...
Вона ніколи не була проста,
Усе сиділи, мріючи про завтра.
Печаль. а сльози - лиш вода, -
Та чи самій залишитись їй варто?!
Її зігріє теплий літній дощ,
Її зігріють рідні, ніжні руки...
Та знов вона одна, і що ж,
Осінній дощ тепер несе їй муки.
А що таке сльоза - це лиш вода,
Та ця вода рівняється до болі.
Хай не засмучує її біда,
Ще буде час длі справжньої любові...
02.11.2011
For L. A
© Copyright: Владимир Гусь, 2012
Свидетельство о публикации №112103110765
Свидетельство о публикации №112103110765
Рецензии
Ой, дуже красивий вірш))) ... і знайомий) у мене він навіть є твоєю рукою написаний)
Анна Лужанская 01.11.2012 00:11 • Заявить о нарушении
Анна Лужанская 01.11.2012 00:11 • Заявить о нарушении