Боса

               
Вітраж на вікні.
 І я. стою холодна біля твоїх
Дверей. Або у твоїх ніг.
Падаю, що є сил у прірву.
 На моїй стіні відвертості
нема брехні.
Крихітка щастя.
Біжу, ловлю, як вмію.
 Не знаю, що сталось, але я
 розумію. Що боса.
 І відчуваю пронизливий лід
Під ступнею.
 Змішуються у голові усі ідеї.   
 Хтось за спиною про щось мовчить.
Або просить.
Скажи мені, вітре, чому я
 до сих пір боса?...


Рецензии