Боса
Вітраж на вікні.
І я. стою холодна біля твоїх
Дверей. Або у твоїх ніг.
Падаю, що є сил у прірву.
На моїй стіні відвертості
нема брехні.
Крихітка щастя.
Біжу, ловлю, як вмію.
Не знаю, що сталось, але я
розумію. Що боса.
І відчуваю пронизливий лід
Під ступнею.
Змішуються у голові усі ідеї.
Хтось за спиною про щось мовчить.
Або просить.
Скажи мені, вітре, чому я
до сих пір боса?...
Свидетельство о публикации №112103006248