донизу попелом падають мрії,
думки лягають грузом на плечі.
останній подих, перш, ніж зомлію
й до того, як запакують речі.
невпинно, нестримно вирують куплети,
рояться в думках, як збентежені бджоли.
ти легко із них утворив би памфлети,
та образ малий безнадійно-прозорий.
тобі не дано зрозуміти, що хоче
ця дівчина з темним курчавим волоссям,
від чого душа так тривожно тріпоче,
і що пробудило всередині осінь..
***
© Copyright: Настя Гордовая, 2012
Свидетельство о публикации №112103000534
Свидетельство о публикации №112103000534
Рецензии