Відгомоніла золота діброва
березовим осіннім говірком.
У небі синім журавлів підкова
несе свій сум услід за вожаком.
За ким жаліти? Кожний в світі гнанець.
Прийде, зайде і знов покине дім.
Всіх проводжає зоряний коханець,
широкий місяць в сяйві золотім.
Стою один між пустища земного,
а журавлів відносить вітер в даль.
Хвилює згадка юного й п'янкого,
але ніщо з минулого не жаль.
Не жаль жаги розтраченої днини,
не жаль душі бузкову перецвіть.
В саду горить багаття горобини,
але не в силах вже когось зігріть.
Не обгорять терпкі червоні віти
і не пожухне жовтим сном трава.
Як пелюстки скидають ніжні квіти,
так я гублю свої сумні слова.
Якщо ж життя поміж імли сліпої
згребе їх всі в один пустий клубок,
скажіть тоді: діброви золотої
відгомонів вже тихий говірок
С. Есенин - Отговорила роща золотая
© Copyright: Олехо, 2012
Свидетельство о публикации №112103005169
Свидетельство о публикации №112103005169
Рецензии
О, как вы владеете украинским! Я, стыдно признаться, тоже пыталась и именно этот стих, но Есенин куда-то пропал и получилась пародия. Восхищена!
Эмма Пантелеева 26.11.2014 11:55 • Заявить о нарушении
Эмма Пантелеева 26.11.2014 11:55 • Заявить о нарушении
Спасибо, Эмма. К сожалению украинским владею не столь совершенно, как бы мне этого хотелось. Любой перевод уступает оригиналу и всегда можно его совершенствовать, но лишь до определенного момента. Потом начинаешь понимать, что время потрачено, а улучшения не такие уж и значительные. Вовремя остановился, хотя можно, конечно, и лучше. Но это уже зависит от автора, от его желания, терпения и творческого потенциала. С уважением
Олехо 26.11.2014 14:36 Заявить о нарушении
Олехо 26.11.2014 14:36 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.