І майже плачу..але, знов, сміюсь..
Хіба ж в цих діях є моя провина,
Коли горнусь до тебе, мов дитина..
І бачу очі.. Та не надивлюсь..
Кохання, мрії, як дари Волхвів,
До алтаря, тих почуттів, складаю..
Не можна бути поруч..я це знаю..
Та й розлучити, де-хто б, не зумів..
Я п'ю бальзам, із склянки заборони..
Небесна кара не лякає..ні..
І знову тану..тану я в тобі..
Та відрікаю лЮдські забобони..
***
© Copyright: Лясиена Криштальная, 2012
Свидетельство о публикации №112103004806
Свидетельство о публикации №112103004806
Рецензии