Навiщо слiз, нестриманна печаль,-
Нема журби, там де життя вирує,
Де джерело, із почуттів, чарує
І мерехтить, в очах, блакитна даль..
Прийми кохання, як всесвітній дар.
Впусти до сердця ніжний світ любові.
І ти відчуєш сполохи у крові,
Небесних сил, із-за зіркових хмар..
І зрозумієш вічний спів зірок,-
Десь там наш дім, в сузірьях мерехтливих..
Весна сторічч , серед зірчаной зливи..
І, вічності, ледь-ледь помітний крок..
***
Весна столетий, в ливне звездопада.
И, вечности, неторопливый шаг...
Весна столетий, в ливне звездопада...
© Copyright: Лясиена Криштальная, 2012
Свидетельство о публикации №112103004783
Свидетельство о публикации №112103004783
Рецензии