жiноче

Иван Славко
Мене вже нема...

Так розпуклося квіття

Немає тебе у мені,  у тобі …

Собою невиЇшле  у яроквіття

Вишневого цвітоньку – знов обнесло

Грозою вітристою, громом судженим

Однак, моя доленько , вишню вроджу

Нехай цим вітрам , що през мене проженюють

Осонює царство - безправне добро

Так йшов через мене іще побиванець

І думавсь прилинуть , де бджоли піють
Нарешті пішла б, та вкорінений рамець
Чужинських пророцтв не пророчить весну


© Copyright: Иван Славко, 2012
Свидетельство о публикации №112103003884
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Иван Славко
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Иван Славко