молитва по Дориану Грею

О Господи, помилуй та пробач,
поглянь з небес на Грея мілосердно.
це він навколішках прошепче "вибач".
"це винен я, все я, в усьом, напевно"

поглянь на його серце, зазирни.
у саму суть думок і каяття.
рукой могутньой ти його зведи.
з шляху невірного душевного буття.

там в його серці ти побачиш жах.
і щирий жаль утраченного часу
усе життя не покидав лиш страх,
страх, знакнути з верхівок свого класу.

лише чарівний принц для більшості людей,
для інших він лише потвора.
ніхто не знав, як він не спав ночей.
життя його лише життєва кара.

а в серці хлопця тисячі шляхів,
що жаром віддають и в душу линуть,
не помічаючи цвяхів
ці душі потім в серці тихо гинуть.

поглянь, о Господи, який він жалюгідний,
чи вартий він пробачення, чи ні?
о серденько, коли б він був би гідний,
то розпалив в душі твоїй вогні.

якби пробачив ти його і взяв з собою.
якби лиш серце його врятував.
твої зусердя я загладила б мольбою,
і піснею, якої ще в житті не знав.

і очі Грея лиш в сльозах застались,
а губи шепчуть каяття так швидко.
казалось би, що вже давно признались.
а у душі його темно, не видко.

"О Господи, спаси і сбережи,
лиш мою душу сбережи смирену
у тіло моє не пускай ножи,
зостав його в земля нетленним.

врятуй лиш душу- це бесмертний дар,
і я зостанусь жить у тисячах сердець.
пробач мене раніше я не знав
про ту красу душі, і каюсь в цим, отець"

так Доріан, покінчивши з мольбою,
впав і промовив:"тільки не катуй!"
готова я пожертвувать собою.
о Господи, прошу, його помилуй...