Псалом. Александр Галич
Надворі світало уже
І глини червоної трохи
Мені не ставало лише.
І з гір я зійшов у долину,
Багаття розклав,а тоді
З натхненням узявся за глину...
Та що я в ту пору хотів?
Що знав я наразі про Бога
На тихім світанку буття?
Я виліпив руки та ноги
І голову виліпив я.
В полоні чуднім неспокою
Я мріяв при світлі вогню,
Що зглянеться Він наді мною!
Що працю оцінить мою!
Та згас і цей день,що був повен
Надії та болю.І мій
Мій Бог,щойно створений мною,
Сказав мені:-Йди і убий!
І танули роки.
І знову,так само,жорстокий такий
Мій Бог,що був створений з слова
Наказував:-Йди і убий!
І йшов я дорогою праху
Обідраний,босий,чужий,
І Бог,що був створений з страху
Нашіптував:-Йди і убий!
Та зранку я знов за порогом,
Іду між доріг і стежин
На пошуки доброго Бога!
І,Боже,мені поможи!
Свидетельство о публикации №112103010529
СПАСИБО!
Марианна Лебедева 15.12.2012 16:20 Заявить о нарушении
Ведь чистой должна быть жизнь.
http://www.stihi.ru/2011/04/24/5704
С ДОБРОМ! - Марианна:)))
Марианна Лебедева 15.12.2012 20:16 Заявить о нарушении