Малювала собi мати
Свій садочок і хатину,
Дві берізки білокорі
Що аж світяться довкола,
Кілька вербок кучерявих,
Наче в свято величавих,
А черешень цілий сад –
Бережи, синок, це ж клад.
Та найвищий серед них
Стояв велетень-горіх.
Він своїм густим гіллям
Прохолоду наділяв.
Довіряю тобі, сину,
Прикрашай оцю хатину,
Бережи дерева й квіти,
Щоб раділи цьому діти,
Та, радіючи, зростали,
Наче квіти розквітали:
Хлопчики мов той горіх –
Красень, та ще й вище всіх,
А дівчатка мов берізки,
Білолиці, стрункі ніжки,
Коси довгі, кучеряві,
Мов лебідоньки ласкаві…
Малювала собі мати
Це майбутнє навкруг хати,
Все молилась, шепотіла,
Долю синові просила.
------------------
Спасибо Ларисе Неводничик за прекрасное исполнение песни
Свидетельство о публикации №112102908108
Обнимаю, я.
Лариса Неводничик 29.01.2016 09:09 Заявить о нарушении
Лариса Неводничик 29.01.2016 05:34 Заявить о нарушении