Вiкова мовчанка клавiш
коли йдемо весь час по колу?
А я чекаю кожну мить,
що ти повернешся. Додолу.
Тобі боліло «нуль» вхідних
чи вікова мовчанка клавіш?..
Мені боліло. Я за них.
Хай біль сльозу виводить. Заміж.
Про що я мрію, знаєш ти?
Коли прямую до екрану,
щоб не було там, як завжди,
списА в стару сердечну. Рану.
Та рана з кожним днем росте,
і я чудово розумію,
Що з льоду квітка не зросте.
Я вже не... Мрію.
18.01.11
Свидетельство о публикации №112102910935
Ну і я, як, без перебільшення, знавець твоєї творчості (хе-хе), одразу ж помітив пасхальне яйце у вигляді відсилки до іншого твого вірша ("Вікове мовчання клавіш").
Доречі, чому "додолу", а не "додому"?
Алексей Федорович Чернов 08.05.2013 16:51 Заявить о нарушении
Сорі, не зрозуміла, який інший вірш?))
Бо.. немає у нас спільного "додому". А тут додолу, вниз.
Екатерина Овсяник 04.06.2013 20:45 Заявить о нарушении
Алексей Федорович Чернов 05.06.2013 11:20 Заявить о нарушении
Алексей Федорович Чернов 07.06.2013 19:04 Заявить о нарушении