Я не знаю, що вiдбува ться
ніби з пам'яті чую старе,
що хотіла, не забувається,
і ніяк не забудеться вже.
Відчуття, ніби сталася зміна,
хто тепер чию партію гра?
І кого тепер душить провина
за все те, що повільно вмира?..
Я ніколи не хтіла забути,
лише трішки чуття придушить.
Ти тепер Прометей, що закутий,
і ти знаєш майбутнє століть.
Я не знаю, що тепер коїться,
просто ти моє серце відчув.
Спільна рана ніяк не загоїться,
поспішай, поки ще не забув...
26.02.2010
Свидетельство о публикации №112102910768
просто ти моє серце відчув.
Спільна рана ніяк не загоїться,
поспішай, поки ще не забув...
І не знаю я, що тепер коїться,
Так, на мою думку, було б краще для ритму.
Взагалом, як завжди цікавий вірш. Складається враження, що багато було у твоєму житті тих, кого любила. І усі ці вірші - вони явно не про одного хлопця :) .
Алексей Федорович Чернов 08.05.2013 16:47 Заявить о нарушении
Хм.. Дивно, що склалось таке враження. Вони майже всі писались через одну людину.. Просто могли вплітатись думки чи почуття мимохідні до інших.. Але все рівно причина написання в основному була одна (це якщо говорити про любовну лірику), хоча є виключення.
=)
Екатерина Овсяник 04.06.2013 20:46 Заявить о нарушении