А вiдчуття, що вже сто зим

Тебе я зовсім мало знаю,
а на долонях ось усе
все сміємось, розповідаю,
як знов у казку сон несе.
Та... ти ж ніхто мені, а нащо
так чиниш, ніби ти близький,
розмови довгі - то на краще
чи то вже простір снів вузький.
Ми ж майже так і не знайомі,
а відчуття, що вже сто зим
я подзвоню тобі о сьомій,
щоб жити невідомо ким.


Рецензии
Конец очень понравился.
Последние 4 строчки. Супер. <3 .

У всех находится такой человек, при общении с которым кажется, что знакомы всю жизнь. У всех абсолютно :) .

Алексей Федорович Чернов   23.02.2013 23:36     Заявить о нарушении
Лишь бы потом это чувство "ощущения длительного знакомства" не исчезало..)

Екатерина Овсяник   17.04.2013 18:45   Заявить о нарушении
А по твоему опыту чаще всего так и происходит? Просто интересно.

Алексей Федорович Чернов   08.05.2013 16:01   Заявить о нарушении