Богдана Синюк-Хват Ти граеш роль

Не стану пить я слез твоих,
Соленых, горьких слез.
Пусть растворится горечь их
В воде из чистых рос.

Ну а потом, пусть легкий смех
Прогонит с глаз печаль.
Платок возьми!... но только мне
Тебя совсем не жаль.

Ты не раскаялась совсем,
Играешь до сих пор –
Ты думаешь: вернусь к тебе,
Продолжить разговор.

Но, нет в моей душе теперь
Вдруг поселилась осень.
И серых туч седая тень
Закрыла неба просинь…

***************************************
Я не стану пити твої сльози,
Бо вони солоні та гіркі,
Краще, хай їх змиють чисті роси,
І вони розчиняться в воді
 
Ну а потім, усмішка легенька
Прожене з очей твоїх печаль
На тримай, ось хусточка чистенька,
Але зваж, мені тебе не жаль
 
Не розкаялась ти, граєш роль і досі
Думаєш, що я вернусь до тебе
Та в душі моїй похмура осінь
Застелила сірим чисте небо


Рецензии