Хай трохи втiшиться душа...

Несповідимий рвійний геній
Блукає десь. Верта до мене.

Дасть дрібку щастя —
                трохи солі
Сипне на зранені й схололі
Мої вуста:
                співай і плач!
З проваль поразок і невдач
Вилазь.
                Тремтячими руками,
А потім, потім і зубами! —
Тримайся.
                Із останніх сил...

Так припадають до могил,
Так рве волосся мати бідна.
Так підвиває пісня рідна —
Вона в бувальцях побула.
Набачилась добра і зла
І там, і тут —
                по всіх усюдах,
А виправдовує — не судить,
А не вбиває — воскреша:

Хай трохи втішиться душа...


Рецензии
Несповідимий рвійний геній
Блукає десь. Верта до мене.

Дасть дрібку щастя —
трохи солі
Сипне на зранені й схололі
Мої вуста:
співай і плач!
****
Спасибо большое!
С уважением,

Игорь Лебедевъ   28.10.2012 20:41     Заявить о нарушении
Рад отклику, Игорь.
Успехов!

Алексей Ковалевский Укр   28.10.2012 20:48   Заявить о нарушении