Багато років у своїй хатинці
Прожив вдівець, казали, що один.
Та він не думав так,
Бо мав кота та тарганів.
Всі дружно мешкали
не заважав ніхто нікому
Усім всього хватало
Хазяїна всі поважали.
Та раптом криза сталась
Ой що ж його робить?
Хазяїн хворий,
Не підіймається, лежить.
Усі зібралися докупи
Налякані,голодні і холодні.
Міркують, як це далі бути?
Мабуть шукати хазяїна другого.
Міркували, міркували,
Та розумом своїм дійшли,
Що не годиться у лиху годину
Хозяїна на призволяще залишати.
То ж мали совість ті комахи
Хоча про неї і не чули,
Добро хазяйське не забули.
То ж будьмо рятувати, всі дружно порішили.
А вранці рано
Усі стояли біля ліжка,
Як по команді загорлали:
-Вставай хазяїн, ми тобі поїсти принесли.
Ото ж, таке то диво!
То мабуть люди совість загубили,
А таргани знайшли. Знайшли та врятували
Хазяїна, добродія свого.
Як хазяина тварины врятувалы
© Copyright: Лариса Сенчило, 2012
Свидетельство о публикации №112102807438
Свидетельство о публикации №112102807438
Рецензии