не зрадь мене лишень благаю,
сердечно прошу, лиш не зрадь!
і я прийду з ранковим чаєм,
й заквітне інеєм розмай.
згадай щасливі карі очі,
усмішку й диво на вустах.
зіграємо в любов до ночі
одним лиш поглядом в думках.
тримай мене одну міцніше
та ніжність спогадів відчуй,
вчини як буде розумніше,
а страх та сором запакуй.
та надішли з поштовим птахом
кудись у теплії края.
й вони розтануть одним махом,
з тобою ж залишуся я.
ми підем далі проти ночі,
а на світанку спинить сон.
ти витреш сльози ці дівочі,
й серця заб*ються в унісон.
тобі писатиму я вірші
й читати буду перед сном,
розвію спогади найгірші,
накривши лагідним крилом.
ти станеш тим зірковим небом,
що м*яко зверху спогляда.
мрійливо пригорнусь до тебе,
і час поллється, як вода..
залишся
© Copyright: Настя Гордовая, 2012
Свидетельство о публикации №112102805757
Свидетельство о публикации №112102805757
Рецензии