зневiра

самотньо й темно на душі,
але нікого я просить не стану.
холодний серця сніг розтане,
мені листа лиш напиши.

піду в безодню до думок,
просиджу вічність серед тиші.
тікають "кольорові миші".
згадай останній мій рядок.

довкола все фальшиве й сіре:
твої слова пусті й бездушні,
обійми й погляди неслушні.
отак прокралася зневіра.


Рецензии