мене водила ти стежками казки,
коли маленькою була ще зовсім.
я пізнавала все прекрасне,
й цього ніколи не бувало досить.
мені розповідала про книжки ти,
які в дитинстві я ще не любила.
щороку так чекала літа,
однак, наївність там не загубила.
коли боліло щось чи просто було гірко,
незмінно завжди йшла до тебе.
я знала, не залишиш мене з лихом
і все ж так ніжно пригорнеш до себе.
розумна, мудра і надійна,
така ж бездонна, наче те бурхливе море.
ніколи не буваєш вільна,
але душа твоя відкрита та простора.
ти нам потрібна, як ковток повітря,
така ж цілюща і важлива.
ми любимо тебе безмежно, наша рідна!
без тебе щастя й радість не можливі.
19.05.12
найрiднiшiй
© Copyright: Настя Гордовая, 2012
Свидетельство о публикации №112102805215
Свидетельство о публикации №112102805215
Рецензии