Золота пора
Скоро вже зима.
І усмішки променів,
В вікнах вже нема.
Знову осінь бродить,
Тихо по містам.
Слідом дощик ходить,
Осінь шепче нам.
Ранки вже холодні,
Сохне скрізь трава.
Для птахів голодні
Дні ідуть - зима.
Та чомусь березка,
Листя не скида.
По корі білястій,
Вниз біжить сльоза.
Милая берізонько,
Сестронько моя.
Не сумуй рідненька,
Знов прийде весна.
Як тобі не шкода,
Діточок твоїх.
Та весною знову,
Ти зустрінеш їх.
Вітер все сильніше,
Віти колиха.
- Скинь лисьтя скоріше,-
Він тебе блага.
Разом з ним він буде,
Танці танцювати.
А тоді під снігом,
Покладе їх спати.
Посміхнись берізонька,
Швидко лине час.
Знов зеленим листячком,
Ти зустрінеш нас.
24.10.1998г.
Свидетельство о публикации №112102804934