И все следы смывает дождь…
Но лишь в душе они не смыты.
В сны боль придет еще. Ну что ж,
Мне трудно будет жить открыто.
Та боль, отчаянье в момент
Зальют меня подобно морю.
Ты плакала, кричала «НЕТ»
И волосы рвалА от горя.
И небо, в такт тебе вторя,
Обрушилось само слезами…
Разочарованность пришла.
И лишь усилилась с годами…
*******************************
І дощ змиває всі сліди…
Тільки з душі слідів не змити
Буде приходити у сни
І буде заважати жити
Той біль, та розпач, що на раз
Відчути раптом довелося,
Ти плакала, кричала «Ні»
І рвала на собі волосся
І небо, вторячи тобі
Теж омивалося сльозами
Зневіра, що прийшла тоді
Лише поглибшала з роками…
Богдана Синюк-Хват Не змити
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2012
Свидетельство о публикации №112102802953
Свидетельство о публикации №112102802953
Рецензии