Дематериализация застывшего движения перевод с укр
Нам, нікчемним, здається - підсніжники зовсім не пахнуть,
А вони лиш ненавидять цей аромат "Шанелі",
Нерухомі ножі - перво- й вічноосвячені пагони -
Оживають в зіницях і дідьчаться, наче шалені.
Але все це далеко, бо тут - геніальність бруківки,
Світлофори й сирени римуються тільки зі смертю.
Ми себе не знайшли серед цього бедламу, оскільки
Хтось ніякий зумів навіть рідкісні зорі затерти.
Правда, инші стоять на воротях в червоних чоботях
І чекають, допоки герої набої повистріляють.
За великим рахунком - наш світ недолугий і схожий на потяг,
І чим далі він їде, тим хочеться більше вистрибнути.
Це, звичайно, банально, безлико, безруко і баста -
Западаючи в тишу, мурмилити щось про литаври.
А втонути у Леті, у літі, в шизі шалапутного щастя
Набагато поважніше, аніж щодня мимо всіх пролітати!
ДЕМАТЕРИАЛИЗАЦИЯ ЗАСТЫВШЕГО ДВИЖЕНИЯ (вольный перевод П.Голубкова)
Нам, ничтожным, сдается - подснежники вовсе не пахнут,
А они - ненавидят лишь тот аромат "Шанели",
Неподвижны ножи - перво-, вечноосвЯщены запахи -
Оживают в зеницах и носятся, осатанело.
Но всё это далёко, ведь здесь - гениальность брусчатки,
Светофоры, сирены - рифмуются только со смертью.
Мы себя не нашли средь бедлама такого, ребятки,
Кто-то ж - смог затереть даже редкие звезды, поверьте.
Правда, кто-то стоит на воротах, едва беспокоясь,
Ждет, покуда герои патроны в обоймах закончат.
А по счету большому - наш мир непутевый, похожий на поезд,
И чем дальше он едет, тем выпрыгнуть хочется больше.
Всё, конечно, банально, безлико, безруко и баста -
В тишину западая, мурлыкать себе о литаврах.
Утонуть в Лете, лете, иль шизе беспутного счастья -
Поважней, чем всегда мимо всех пролетать так!
Свидетельство о публикации №112102703627