Я не можу плакати більше
За тобою, коханням твоїм.
Я не знаю, чому вже так вийшло,
Що два дні через тебе не їм.
Адже, що полюбила – не винна,
Ти вже вибач, будь ласка, мене.
Може, й справді, моя лиш провина,
Та кохання, мабуть, все ж мине.
Так, мине. Пізно чи рано.
Не вік же мені сльози лить.
Може, в серці у мене залишиться рана
І не зможу нікого любить.
Та я хочу, щоб ти полюбив.
Так сильно, як я лиш кохаю.
Щоб з коханою віку дожив,
А про тебе колись я просто згадаю..
Я не можу плакати
© Copyright: Алла Ложкова, 2012
Свидетельство о публикации №112102600920
Свидетельство о публикации №112102600920
Рецензии