Дякую, Янголе, що сьогодні,
Ти знову не спиш, а мене надихаєш.
І хоч руки та крила твої холодні,
І хоча не скриваючи ти позіхаєш,
Я ще трішки посиджу… ще попишу,
Можливо зараз виблискне срібло.
А якщо ні, то й так полишу,
Кому-небудь й стане в нагоді потрібно…
Приляж, мій Янголе, поруч полеж.
Від тебе так солодко пахне талантом!
І цією легкістю, що без меж,
Красою стрибків та білим пуантом…
Затишком пахне, ймовірним почином..
Ну добре, умовив! Ідем відпочинем!
Дякую, Янголе!
© Copyright: Кристина Медина, 2012
Свидетельство о публикации №112102600719
Свидетельство о публикации №112102600719
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.