Коли дивлюся

Коли дивлюся в небо синє,
Мені все хочеться спитати:
Чому воно таке красиве,
А ми не вміємо літати?..

Не вміємо піднятись в небо,
На хмарці легкій відпочити...
Та чи лише цього не вмієм?
Ні! Ще не вміємо ми жити.

Чомусь нам важко розв’язати
Існуючі в житті проблеми,
Чомусь нам важко доказати
Доказані вже теореми.

Ми намагаємось позбутись
Свого жахливого буття,
Та знов проблема нас чекає:
Не заховатись від життя.

Тож, і не слід тоді тікати.
Мерщій до праці ти ставай,
І, хоч не в змозі ти літати,
Та щастя є – повинен знати –
Його лиш треба відшукати.
А як знайшов – то вже тримай
Міцніше, і не відпускай.

23.11.97


Рецензии
Стихи написаны тогда, когда на юге и востоке не снилась и во сне война... Вот сегодня - да - многим бы пригодились крылья, чтоб подальше от кошмара улететь! Только вот - куда? По лику всей Земли уничтожают "диктаторов", их "режимы" и братскими войнами претворяют в життя "демократию" по своему интересу! Лететь куда7 Разве что в Китай?)))))))))))))

Лея Ритта   26.03.2021 04:24     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 32 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.