Над полем широким...

Над полем широким сивіють  тумани,
У вишневім саду  чути спів  солов'я,
Між  ланами пшениці  протікають лимани...
Куди не  глянь оком-земля це  моя.

Це рідна домівка,це жайвір у  полі,
Плакуча  верба,що над  ставом  росте.
Це  птах,що літає над нами  на  волі...
Так  оку  все  миле,все  рідне,просте.

Біля хати калини кетяги звисають
І  милують око  багрянцем своїм.
Ранковії роси на  сонці  сіяють...
Не  має  межі  милуванням моїм.

Це рідна  домівка,це  батьківстка  хата,
Це  мальви високі і  пліт  із  лози.
Земля наша  рідна безцінно  багата...
Це сонце  над  нами без воєн...грози...

         25.10.2012


Рецензии