Зустр ч
чекала у садах весни,
надіялась і вірила,
що десь тебе зустріну,
та в мить подамся
Через всі тяжкі шляхи.
Як вогник ясний -
блимав ти в тумані,
були німі твої вуста,
прозорими очима,
як небо ясні -
проводив погляд свій,
на відстані,
цілуючи мої вуста.
5.07.2010
Свидетельство о публикации №112102600189