Зупинись...
Та приспи мене серед ночі.
Невже зовсім тобі я немила,
Невже згасли ті очі дівочі.
Чом ти поглядом своїм блукаєш,
Чом далеко за гори ти йдеш?
Що за щастя ти так шукаєш,
І ніяк його не знайдеш.
Чом ти словом мене не голубиш,
Чом так рідко до мене ти линеш?
Невже зовсім кохану не любиш?
Невже скоро бідну покинеш?
Свидетельство о публикации №112102500875