Раба до раю не пускають
Незрячі істини не знають,
Живучи в повній темноті:
Раба до раю не пускають,
Його катують на хресті.
Святець чатує на воротах,
До раю йдуть одні пани,
До пекла тиснеться біднота -
Киплять на ватрах казани.
І тут, і там усе по блату,
Нема просвіту для раба,
Через ту долю, бо горбата,
Через ту волю, бо слаба.
Через ті очі, бо не бачать,
Через ті вуха, бо глухі –
Убогий люд в раю батрачить,
Відмолює чужі гріхи.
Сліпці прозріють і пізнають,
Як спопелять мару вогні,
Де рай, кого туди пускають ,
І що виборюють в борні.
Свобода сяє в позолоті,
Буяє воля з джерела,
У рай відчинені ворота ,
Цвіте омріяна земля.
Свидетельство о публикации №112102508488