Круг и бесконечность

как писал любимый нами Лосев античность - циклична и скульптурна.

И еще несколько строк
Горан Петрович:
под пальцами чувствуя холод змеиной кожи
уробороса,
держа эту книгу,
чьей главой являешься и ты сам,
тот, кто это читает,
тот, кто ищет себя,
тот, кто отправился в путь за собой,
но при этом не понял,
что он и сам хвостогрыз,
не знающий ни своего начала,
ни своего конца...

и немного моих, писанных ранее:
***
В букве О не найти ни входа, ни выхода.
Но вошедший укусит себя за хвост,
И в циклической вечности
Будет сердце искать,
Как по кругу большому венозная кровь,
Как по малому кругу - артерия.
***
бегая по косяку черного хода
не заметишь парадный вход
белой дыры
***
На самоті цідити
.................... чай.
На самоті цідити крізь
................... засніжений гай.
На самоті споглядати -
........................ природа довкола.
На самоті рисувати в блокноті
................................. кола.

Калос-агатос – прекрасний-хороший,
Ти ідеал – циркулярна пороша.
Це є гармонія тіл мармурових,
Це є статичність, де тіло вмуроване,

В стіну натхнення тепла і ідей,
Я у Північності – Ерос і гей.
Іду на пир, де Сократ і Платон,
Там і для себе знайду напівтон.

Серед тонів тих античних доба
Середньовіччя – моя сторона.
В ній я бемолем сумним віднайдусь,
Серед паперів живих схоронюсь.

І не згвалтую я більше нікого,
В мертвому світі живе лише Слово.

Олись Лапковский   25.10.2012 15:56   •   Заявить о нарушении