Стежинами життя

Про життя у нас розмова,
Як всі пращури жили
Їх об’єднувала мова
І калину зберегли.

Розцвіта вона весною
Пелюстками виграє
На вітру шумить листвою
І надію всім дає.

Пов’язали з нею долю
Всі закохані давно
Вона символ честі, волі
Прикрашає і село.

Рушники нею розшиті
Бережуть із роду в рід
Соком ягоди налиті
Червоніє її плід.

Виграють в промінні сонця
І красою мерехтять
Всі милуються з віконця
Густо гронами висять.

Їх зірвати захотілось
З’їсти жадно ягідки
Тільки б це пішло на користь
Я подумав, залюбки.

За селом яри, урвища
Б’ють водою родники
Там гуляє вітер, свище
І колише ягідки.

Грім по небу прокотився
Загуділо, загуло…
Колір райдуги налився
І прикрасив все село.

Рясний дощ із неба хлинув
Землю щедро напоїв
В далину пішов, поринув
Грім  відлунням прогримів.

Стало знову тихо- тихо
Засіяло сонце вмить
І дощем калина вмита
У промінні мерехтить.

Козаки до неї їдуть
Щоб вклонитись до землі
А коли в походи підуть
Збережуть любов вони.

Під бандуру заспівають
Про краї свої святі
Де їх люблять і чекають
І калини ягідки.

Ворогів вони бороли
Вів Богун і Кривоніс
Перемоги, перемоги
Кожен долю свою вніс.

Козаками всі пишались
І любили їх жінки,
Коли навіть напивались
Були з ними залюбки.

Так жили вони віками
Працювали на землі
Не було життя без драми
Допікали люди злі.

Вони йшли на нашу Землю
Щоб собі все підкорить
Закривала сонце темінь
І калину у цю мить.

Перенесли стільки горя
Пролили немало сліз
Нелегкою була доля
У калини і беріз.

Їх ламали і рубали
Нахиляли до Землі
Жити гідно не давали
А вони жили на тлі.

У борні всі не зламались
Свою Землю зберегли,
Як уміли захищались
Незалежність здобули.

Заспівали українці
Гуморити почали
До калини по стежинці
Всі закохані пішли.

Рідну мову не забули
Берегли її віки,
Коли навіть спину гнули
Говорили залюбки.

Рідна мова нас єднає
Пісня зближує людей
Вона в світі скрізь лунає
Заслуговує «О кей!».

На Майдані знов зійшлися
Стали слухати месій
«Кукловоди» враз знайшлися
Закликали всіх на бій.

Апельсини жадно їли
І горлали день і ніч
«Так!» кричали аж хрипіли
І всі мріяли про піч.

Все змінити захотілось
І покращити життя
В головах щось завертілось
Всі плели без каяття.

Обіцяли рай народу
Їжте, пийте, не тужіть
Ми вернули Вам свободу
Всім Майданом бережіть.

На граблі знов наступили
Не тих вибрали месій
В діжки марно молотили
Треба каятись мерщій.

«Кукловоди» всіх дістали
І чубляться без кінця
Наче рай не обіцяли
Про що «мекає вівця».

Лише Бог дає прозріння
Для зневірених людей
Проявіть, прошу, терпіння
Тоді буде в нас «О кей!».

Не ідіть за брехунами
І не вірте їх словам
Не ведіться дураками,
А то горе буде нам.

Краще смійтеся, співайте,
Про кохання говоріть
А музики гучно грайте
У добрі старайтесь жить

Хай калина розцвітає
У майбутнє кличе нас,
А стежину кожен знайде
І не гайте марно час.

Вмійте щиро цінувати
Все що нам дає життя
Щоб раділа за нас мати
Й було менше каяття.